Газета зосередилася на розповідях про українську громаду, яка стала найбільшою національною меншиною в Чехії і нараховує близько 200 тисяч.
Вперше в історії чеської журналістики поруч з класичною — назва газети кирилицею «Українські Лідове Новіни»— частина матеріалів українською.
В «Українських Лідових Новінах» від 24 серпня розміщено матеріали про те, як живеться українцям у Чеській республіці, долі людей з України, котрі живуть і працюють у Чехії, історію взаємин двох країн, історичні документи про Українську господарську академію та Український технічно-господарський інститут у Подєбрадах, проект нереалізованої будови Українського дому в Празі з 1923 року...
Газета розповідає про одного із перших заробітчан нової хвилі – художника Олександра Онищенка, який починав на Карловому мосту в 1991 році, тепер має власну галерею в центрі Праги, власним коштом відбудував костел поблизу Мельника, там творить свої картини — пейзажі, портрети...
Або Наталка Трехорян зі своїм українським рестораном «Погода». В Україні вона закінчила хімічний інститут, до Чехії приїхала 8 років тому, працювала прибиральницею, з приятелем відкрили на центральному вокзалі в Празі кіоск, а нинішнього року і власний ресторан. Вареники, горілку «Олімп» і квас вважають «Лідове Новіни» найуживанішими складовими національного меню.
«Дорогі співгромадяни і співмешканці, всі хто живе в нашій державі, яка вже стає і вашою», — так звертається до українців провідний публіцист «Лідових новін» Лубош Палата. Минув час, перш ніж чехи зрозуміли що їхня держава і завдяки українцям переживає нині чи не найкращий період своєї історії взагалі.
Газета віддає шану українцям, які приїхали сюди працювати часто і за меншу плату, ніж за яку хотіли би працювати чехи, завдяки яким по всій ЧР виростали нові житлові будинки, було кому доглядати хворих у лікарнях, не кажучи вже про підприємства, які отримали шанс для подальшого існування.
В газеті йдеться: «Ми свідомі того, що Чеська республіка та її громадяни в боргу перед вами. Майже ідеальні чесько-українські відносини, знані з першої міжвоєнної Чехословаччини, все ще виглядають недосяжно, але, може, за недовгий час нарешті ми і наші політики вам, представникам найбільшої 200-тисячної національної меншини в Чеській республіці, нарешті створимо належні умови».
Вперше в історії чеської журналістики поруч з класичною — назва газети кирилицею «Українські Лідове Новіни»— частина матеріалів українською.
В «Українських Лідових Новінах» від 24 серпня розміщено матеріали про те, як живеться українцям у Чеській республіці, долі людей з України, котрі живуть і працюють у Чехії, історію взаємин двох країн, історичні документи про Українську господарську академію та Український технічно-господарський інститут у Подєбрадах, проект нереалізованої будови Українського дому в Празі з 1923 року...
Газета розповідає про одного із перших заробітчан нової хвилі – художника Олександра Онищенка, який починав на Карловому мосту в 1991 році, тепер має власну галерею в центрі Праги, власним коштом відбудував костел поблизу Мельника, там творить свої картини — пейзажі, портрети...
Або Наталка Трехорян зі своїм українським рестораном «Погода». В Україні вона закінчила хімічний інститут, до Чехії приїхала 8 років тому, працювала прибиральницею, з приятелем відкрили на центральному вокзалі в Празі кіоск, а нинішнього року і власний ресторан. Вареники, горілку «Олімп» і квас вважають «Лідове Новіни» найуживанішими складовими національного меню.
«Дорогі співгромадяни і співмешканці, всі хто живе в нашій державі, яка вже стає і вашою», — так звертається до українців провідний публіцист «Лідових новін» Лубош Палата. Минув час, перш ніж чехи зрозуміли що їхня держава і завдяки українцям переживає нині чи не найкращий період своєї історії взагалі.
Газета віддає шану українцям, які приїхали сюди працювати часто і за меншу плату, ніж за яку хотіли би працювати чехи, завдяки яким по всій ЧР виростали нові житлові будинки, було кому доглядати хворих у лікарнях, не кажучи вже про підприємства, які отримали шанс для подальшого існування.
В газеті йдеться: «Ми свідомі того, що Чеська республіка та її громадяни в боргу перед вами. Майже ідеальні чесько-українські відносини, знані з першої міжвоєнної Чехословаччини, все ще виглядають недосяжно, але, може, за недовгий час нарешті ми і наші політики вам, представникам найбільшої 200-тисячної національної меншини в Чеській республіці, нарешті створимо належні умови».