ПРО «СВІТЯЗЯНКУ», ПІОНЕРІВ І «СОНЕЧКО»

Львівські фонтани — явище не менш унікальне, ніж знамениті кам’яниці, храми і старовинні вулички.

Колись прохолодні джерела були чи не єдиним рятунком від спраги і спеки для простих жителів. Найстаріші фонтани розташовані на площі Ринок — на місці природних джерел. Насправді це старовинні Криниці. У 1407 році в місті проклали перший водогін, і там, де він розгалужувався на кілька гілок, облаштували першу міську криницю «Мелюзіну». Згодом її стало замало, тож поблизу звели ще дві. Їх прикрасили однаково — скульптурами міфологічного бога морів і води Нептуна. Перша фігура Нептуна, до речі, була дерев’яною. Оскільки воду в оселі отримували лише багаті міщани, прості городяни змушені були черпати її з цих криниць.
Сучасні чотири фонтани на площі Ринок звели у 1793 році. Їх автором був львівський скульптор Вітвер Гартман. Кожен фонтан має форму восьмигранної чаші, розташованої у центрі зірки, викладеної червоним і чорним каменем. Споруди увінчують зображенням міфологічних героїв — Нептуна, його дружини Амфітрити, богині полювання Діани і героя Адоніса. Із цих фонтанів міщани напували своїх коней. Жінки, що продавали на ринках овочі, мили її в чашах. Власне тоді фонтанами їх ніхто не називав, оскільки вода з джерел витікала під природним тиском. У 1919 році у фонтані Адоніса втопилася жінка.
Цікава історія фонтана, що навпроти пам’ятника королю Данилові Галицькому. У народі його називають «Сонечком», хоча спочатку на його місці стояла скульптура діви озера Світязь Світязянки. У 1880 році її звів скульптор Т. Болотницький. За радянських часів скульптуру знесли, натомість поставивши фігури піонерів. Тепер фонтан знову переробили. Тож коли струмені під напором вириваються з «їжака», під сонячним промінням фонтан справді нагадує сонечко. У сучасному Львові є 21 фонтан, однак працює лише кожен другий.
Сергій БАРАШЕВСЬКИЙ
Львів