НЕКОРОНОВАНИЙ ЦАР ДРУКАРСЬКОЇ СПРАВИ

Трудовий самостійний шлях починав 1848 року учнем Київської друкарні. Через шістнадцять років Стефан разом зі своїм однодумцем орендував у Івана Давиденка погано оснащену друкарню. Став управителем. Очолювати міську друкарню. Це була велика честь для ще недавнього робітника. Адже відомо, що книги у Києві почали друкувати ще на початку ХVII століття. Буквально через кілька років невгамовна енергія Стефана Кульженка і його серйозне ставлення до улюбленої справи вивели друкарню у число кращих підприємств Києва. Від 1880 року заснував власну друкарню, яка вважалася однією з найбільш технічно оснащених і мала, говорячи сьогоднішньою термінологією, найвищий рейтинг в Україні і Росії. Стефан Кульженко за півстоліття видав російською мовою понад тисячу назв книжок з багатьох галузей знань, які різнилися високим рівнем поліграфічного виконання. Зокрема, це монографії, довідники, посібники, календарі, карти, художні репродукції, журнали, газети. Саме герой нашої розповіді один з перших в Україні застосував спосіб плоского друку, при якому для виготовлення друкарської форми використовують вапняк, так званий літографський камінь, листи цинку чи алюмінію. Цей спосіб знаний, як літографія. Впровадив Стефан Васильович і фототипію, тобто відбиток. За допомогою фототипних друкарських форм цей спосіб плоского друку дає можливість відтворювати найскладніші зображення, в тому числі оригінали акварелей, малюнків олівцем. У друкарні були видані «Казки Андерсена» у перекаладі М. Старицького, 1873, «Київ, тепер і колись» М. Захарченка, 1888, «Собор Святого князя Володимира у Києві», 1898, «Старожитності Наддніпрянщини» Б. та В. Ханенків, 1899-1907. Крім того, вийшли друком твори Тараса Шевченка, Івана Нечуя-Левицького, Олени Пчілки. Побачили світ збірник перлин української поезії «Квіточка», «Иллюстрированный сборник Киевского литературно-артистического общества», антологія «Вік», декламатор «Розвага» тощо. За високе поліграфічне оформлення видань фірма «Фото-літо-друкарня С. В. Кульженка» багато разів здобувала золоті медалі на Всеросійських промислових виставках. Згодом виникла професійна школа — «Художньо-реміснича навчальна майстерня друкарської справи». Вона готувала майстрів для своєї фірми. Багато хто знає старий Київ зі світлин, які у різний час видавалися фірмою С. Кульженка у вигляді альбомів. Ті фотознімки надзвичайно високої якості друку, художнього оформлення. Вони і донині добре збереглися, бо мають відмінний папір, чіткий шрифт, вишукану верстку, оригінальні тиснені обкладинки. Їх приємно взяти до рук. Чимало книг Стефан Кульженко видрукував українською мовою, адже він був нащадком запорізького козацького роду. Пам’ятаймо, що його видання становлять раритет і віднесені до категорії рідкісних видань. Особливо цінні книги, що стосуються історії Києва, історії та літератури. В кінці позаминулого століття видавець у своєму спеціальному магазині почав видавати і поширювати листівки з видами Києва у своєму спеціалізованому магазині на Хрещатику. Помер Стефан Кульженко у 1906 році. Похований на старому Байковому кладовищі неподалік могили славетної Лесі Українки. Його видавничу справу продовжив син Василь (1865-1934) — друкар, видавець, фахівець з поліграфії, професор естетики, історії й техніки книгодрукування. Організатор та викладач Київської школи друкарської справи, при якій створив музей. У 1924-1934 роках викладав на поліграфічному факультеті Київського художнього інституту, редагував журнал «Искусство». Під псевдонімом Васильев В. С. написав книгу про свого батька «Піввіку біля друкарського верстата», К., 1904. Валентин САНДУЛ, краєзнавець м. Київ