ЖЕКИ ПІЛЬГ НЕ НАДАЮТЬ

Прочитала в «УГ+» про пільги, які надаються дітям війни. Так ось ви пишете, що треба звертатись до жеків, аби отримати пільги на оплату комунальних послуг. Але наші жеки взагалі цим не займаються.

Я отримую пільги на сплату за газ від газового господарства, на сплату за водопостачання, водовідведення та опалення від «Водотеплосервісу», на сплату за електроенергію від «Енергозбуту». Ми живемо в приватизованій квартирі і платимо за послуги щодо утримання будинку (вивіз сміття, догляд за ліфтом, освітлення та прибирання під’їзду тощо). Прошу пояснити мені, чому жек не надає пільги дітям війни в оплаті за утримання будинку? Богдана ГРИЩЕНКО, пенсіонерка м. Калуш, Івано-Франківська область Справа в тому, що більшість жеків, особливо у великих містах, є посередниками в оплаті всіх житлово-комунальних послуг і надсилають споживачеві цих послуг (власникові квартири) єдину квитанцію на їхню оплату. Жеки також допомагали районним управлінням праці та соціального захисту складати списки дітей війни. Отож, хто з людей цієї категорії пільговиків пропущений в списку, має звертатися до жеків а потім до згаданого управління. У авторки листа інша система оплати за спожиті комунальні послуги, тому, звичайно, їй не треба звертатися до жеку. Щодо пільги на оплату послуг з утримання будинку, то, відповідно до п.2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках (до них належать і власники квартир у кооперативних будинках та викупних квартир) є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і повинні сплачувати свою частку витрат у загальних витратах на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі. Тобто цей закон чітко визначає, що питаннями утримання багатоквартирних будинків мають опікуватися самі співвласники, а місцева влада може лише допомагати в разі необхідності, поки не відбудеться остаточне реформування житлово-комунальної галузі. Жеки ж організовують вивіз сміття, прибирання будинків та навколишньої території, забезпечують дрібний ремонт сантехніки, електропроводки в квартирах тощо. Нині замість жеків утворюються об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, які беруть на себе всі питання щодо утримання цих будинків. Якщо надати пільги з оплати на утримання будинку дітям війни, учасникам ВВВ та іншим категоріям пільговиків, то певну частину вартості цих послуг треба буде перекласти на інших мешканців будинку. А це несправедливо. Держава компенсує витрати на пільги тільки комунальним підприємствам, які постачають населенню газ, воду, тепло, електроенергію. ЗАКОН ПОРУШЕНО Ми з жінкою діти війни. Я вирішив, що мені і їй має надаватися пільга на оплату житлово-комунальних послуг по 25 відсотків знижки кожному (в сумі — 50 відсотків). Та коли я звернувся за поясненням до підприємств, які надають ці послуги, то мені сказали, що пільга на оплату житлово-комунальних послуг надається лише одному члену сім’ї. Чи справді це так? І ще хотілося б знати, чи можемо ми з дружиною безплатно їздити рейсовими автобусами у межах нашої області? Бо мені на автобусній станції сказали, що пільга безплатного проїзду надається дітям війни тільки в разі, якщо квиток коштує не більше 50 копійок. Сім’я СРІБНЯКІВ м. Львів Так, за законом пільга на оплату житлово-комунальних послуг надається лише одному члену сім’ї зі статусом «Дитина війни» (як і пільговикам інших категорій), незалежно від того, скільки дітей війни живе разом з ним. Щодо пільги на проїзд, то в Законі України «Про соціальний захист дітей війни» чітко записано, що такі люди мають право на «безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах області (Автономної республіки Крим) за місцем проживання». Вимоги працівників автобусної станції, про які пише сім’я Срібняків, є безпідставними. Таке грубе порушення закону слід оскаржити в управлінні транспорту обласної держадміністрації. Олександр ІВАНОВ, юрист ПІДТВЕРДЖЕННЯ ТРУДОВОГО СТАЖУ Поясніть, будь ласка, як можна підтвердити трудовий стаж для призначення пенсії, якщо відсутні архівні дані? Володимир ПИЛИПКО м. Херсон Основним документом для підтвердження стажу роботи є трудова книжка. В разі її відсутності (або записів у ній) трудовий стаж установлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Якщо в трудовій книжці немає потрібних записів або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки з наказів, особові рахунки та відомості про видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори й угоди з відмітками про їхнє виконання і інші документи, які містять відомості про періоди роботи. У пригоді можуть стати також членські квитки профспілок (у разі наявності в них відміток про сплату членських внесків). А якщо документи про наявний стаж роботи неможливо одержати через ліквідацію підприємства, установи, організації або відсутність архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше як двох свідків, які знають заявника за спільною з ним роботою на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі в колгоспі) або в одній системі і мають документи про свою роботу за час, щодо якого вони підтверджують дані про роботу заявника. Іван АНТОНОВ, юрист МЕДПРАЦІВНИКАМ-ПЕНСІНЕРАМ Які пільги мають сьогодні сільські медпрацівники-пенсіонери? Світлана ГЕРАСИМЧУК м. Корець, Рівненська область Основами законодавства України про охорону здоров’я (п. «і» ст.77) визначено, що право на пільги з комунальних послуг мають медичні і фармацевтичні працівники, які проживають у сільській місцевості. До 1992 року пільги з оплати житлово-комунальних послуг надавалися пенсіонерам, згідно з Інструкцією про порядок забезпечення безплатними квартирами з опаленням і освітленням педагогічних, медичних, ветеринарних, культурно-освітніх працівників і кіномеханіків, за умови, що стаж їхньої роботи в сільській місцевості становив не менше 10 років. Під час виходу на пенсію вони користувалися цими пільгами. У 1992 році введені в дію Основи законодавства України про охорону здоров’я (п. «і» ст.77), після прийняття яких пенсіонери втратили право на вказані пільги. Верховною Радою 2 червня 2005 року ухвалено Закон України «Про внесення змін до статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я», яким передбачені пільги з оплати житлово-комунальних послуг для пенсіонерів, колишніх медиків і фармацевтів, які працювали і нині проживають у сільській місцевості. Закон набув чинності з 1 січня 2006 року. МОЗ України