ІНТЕРНАТИ ВІДІЙДУТЬ У МИНУЛЕ

Понад 100 тисяч дітей позбавлені батьківського піклування, з них майже 20 тисяч потребують притулку. З іншого боку інтернати переповнені, а загальний рівень виховання в них, незважаючи на те, що утримання кожної дитини коштує державі близько 10 тисяч гривень на рік, залишає бажати кращого. Кожен п’ятий випускник інтернату стає бомжем, кожен другий — вдається до протиправних дій, кожен сьомий — намагається покінчити життя самогубством. Діти, які позбавлені сімейних зв’язків, покинуті батьками або самі залишили неблагополучні родини, стають волоцюгами, жебракують, крадуть, систематично вживають алкогольні напої, токсичні та наркотичні речовини, залучаються дорослими до протиправних діянь, їх ґвалтують сексуальні злочинці. Життя і здоров’я таких дітей перебувають під загрозою, а збільшення їхньої чисельності у свою чергу становить певну загрозу для суспільства. Саме на викорінення цих небезпечних явищ спрямована ухвалена Кабінетом Міністрів України 11 травня нинішнього року «Державна програма подолання дитячої безпритульності та бездоглядності на 2006-2010 роки». За словами міністра у справах сім’ї, молоді та спорту Юрія Павленка, реалізація цієї програми сприятиме ефективному соціально-правовому захисту дітей, розвитку сімейних форм їхнього влаштування, створенню дитячих містечок, що дасть змогу радикально скоротити кількість безпритульних і бездоглядних дітей, запобігти соціальному сирітству, створити умови для всебічного розвитку і виховання підростаючого покоління. Важливим стане проведення системних змін у діяльності органів опіки та піклування з метою своєчасного виявлення дітей, які потребують державної допомоги, догляду й утримання, а також правового захисту. Буде створено єдиний електронний банк даних про сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, за який відповідатиме новоутворений Департамент з питань усиновлення та захисту прав дітей Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту. Планується за 10 років поетапно перейти від форми інтернатів до будинків сімейного типу, а спочатку — зменшити кількість дітей, що виховуються в інтернатах. Будуть утворені заклади нового типу, в кожному з яких виховуватиметься не більше 50 дітей віком до 18 років. При цьому брати і сестри перебуватимуть в одному закладі. До початку 1990-х років у нас існувало лише дві форми сімейного виховання — усиновлення та опіка. Нині додалися ще дві: прийомна сім’я та дитячий будинок сімейного типу. Це принципово різні юридичні форми виховання. Усиновлювачі — люди, які беруть у свою сім’ю дітей (не народжених ними), і вони набувають статусу їхніх біологічних дітей. Прийомна ж сім’я — це родина, яка бере на виховання дітей, не надаючи їм статусу біологічних, яку підтримує держава за виконання суспільної функції щодо дитини. Донедавна ці форми сімейного виховання не були внесені до Сімейного кодексу України, і лише 23 лютого 2006 року Верховна Рада ухвалила внесення до цього кодексу статей, які регламентують їхню діяльність. Останні дані щодо реалізації державної програми реформування системи опіки та піклування свідчать про зростання інтересу до нових форм влаштування дітей-сиріт. Якщо на середину 2005 року у прийомних сім’ях та будинках сімейного типу виховувалося 1500 дітей, то вже за перший квартал нинішнього року їхня кількість зросла ще на 300. Стимулом для розвитку цієї системи стало й те, що з нинішнього року в Україні почала діяти державна програма фінансування прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу. Зокрема, уряд затвердив порядок призначення й виплати державної соціальної допомоги та грошового забезпечення на дітей-сиріт батькам-вихователям будинків сімейного типу і прийомним батькам за принципом «гроші ходять за дитиною». Відтепер щомісячні виплати на таку дитину (які раніше, в залежності від регіону, коливалися від 100 до 800 гривень) будуть однакові по всій Україні. З першого січня нинішнього року розмір щомісячної соціальної допомоги становить два прожиткових мінімуми на дитину. Нині на дітей-сиріт від народження і до 6 років виплачується 800 гривень, а від 6 до 18 років — 1028 гривень. Протягом року передбачено поетапне підвищення прожиткового мінімуму — відповідно зростатиме й сума допомоги. Унормовано й питання грошового забезпечення для батьків-вихователів. Раніше така виплата коливалася (залежно від регіону), а тепер буде однаковою по всій Україні: 35 відсотків від розміру допомоги на дитину. Нині батьки, які виховують прийомних дітей віком до 6 років, отримують 280 грн., від 6 до 18 років — 360 грн. на місяць. Але передбачені певні обмеження: для батьків-вихователів будинків сімейного типу виплати не повинні перевищувати п’яти прожиткових мінімумів для працездатної особи, а в прийомних сім’ях — півтора прожиткового мінімуму. Таким чином, цього року виплати на кожну дитину зростуть утричі. Що ж до винагороди для батьків-вихователів у прийомних сім’ях, то це фактично нова програма державної допомоги. А для вихователів будинків сімейного типу, залежно від регіону, винагороду збільшено в 3-4 рази. Але, і це дуже важливо, процес зростання кількості прийомних дітей та будинків сімейного типу в жодному разі не повинен штучно прискорюватися. Головними у формуванні родини є діти, які не повинні постраждати від помилок. Тут недопустимі поспішність та користолюбство. Адже виховувати дитину не просто, особливо ту, яка певний час жила сама по собі. І це добре розуміють реформатори. Потенційні батьки та усиновлювачі проходитимуть всебічну підготовку до виховної справи. Це передбачає серйозний відбір. Навчаються батьки, готуються діти, аби в обох сторін було право вибору та їхні інтереси зійшлися. Соціальний супровід — обов’язкова умова створення прийомної сім’ї чи будинку сімейного типу, особливо на початковому етапі. Це є гарантією того, що права дітей будуть захищені.