ЯКИМ ПОВИНЕН БУТИ ПАСПОРТ УКРАЇНЦЯ

Якими новаціями збираються ощасливити громадян названі міністерства і чим викликана така заміна? Конкретні пропозиції виконавців поки що не оприлюднені. Відомо лише, що Міністерство внутрішніх справ має намір осучаснити його, виготовивши у вигляді пластикової картки з елементами захисту від підробки, а Мін’юст бачить його у формі посвідчення з набором нової бази даних. В той же час колишній міністр юстиції Роман Зварич пропонує взагалі обійтися без внутрішнього паспорта, посилаючись на скасування прописки громадян.
Особливо гостро точиться дискусія про відсутність у паспорті графи про національність, яка була у паспорті старого зразка. Для деяких громадян ця графа згодом стала «зайвою», для деяких невигідною. Залишились пам’ятними дні, коли на сесії Верховної Ради Борис Олійник, виступаючи в обговоренні цього питання категорично заявив: «Я належу до відомого українського роду Олійників і мені не хотілося б, щоб назва моєї національності була відсутня у паспорті». Хвиля невдоволення проти такого рішення прокотилась по всій Україні. Але сили були нерівні і всякі емігранти-зайди, яких більше у парламенті, ніж українців, перемогли. Добре, що це не торкнулося графи про національність у свідоцтві про народження, бо тоді спробуй довести, що ти українець, а не монгол.
Зрозуміло, що злочинну ідею вилучення національності принесли давно сформовані, неприкриті вороги України. За цими оманливими ідейками їм легше сховатися зі своїми скоєними злочинами, надійніше проводити різного роду провокації, простіше тримати народ у напрузі.
Скасування в паспорті графи «національність» може призвести до того, що наші діти згодом можуть забути якого вони роду-племені, яка їхня рідна мова, хто вони насправді — титульна нація, чи зайди-пройдисвіти. Така недалекоглядна політика держави може свідомо призвести націю до вимирання.
Відсутність в паспорті графи про національність — це також відсутність національної програми в державі. Про неї ніхто не говорить, не пише, не згадує, ніби в ній і потреби немає.
А звідки вона візьметься за таких радників і «друзів», як Пасхавер, Нємцов, Жванія, Третяков? її і надалі не буде. Немає на кого ставку робити.
У нас не береться до уваги таке важливе питання, як виховна, роз’яснювальна робота і пропаганда українського способу життя. Не написано досі єдину історію України, натомість видана історія різних авторів і для різних регіонів, що не допустимо. Письменницька аудиторія, особливо її елітний склад, переситившись життям, втратила свій інтерес і самоусунулася від боротьби за українську ідею, український спосіб життя і перетворилась в малопомітний прошарок населення. А хто мені скаже, чи робиться щось, аби прищепити громадянам патріотизм? Тут теж не густо поле засіяно. Наприклад, Польща прищеплює любов до Батьківщини, ще з шкільної парти. Так, першокласники тільки-но сіли за парти, а в букварі до них запитання: «kto ty jestes? — «pоlak maly. Jaki twoj znak? — Оrzel bialy». В перекладі звучить так, що я є поляк малий, а мій знак — орел білий. У нас же такого немає, не буде такого і надалі, якщо Міністерством освіти буде керувати такий пан, як Ніколаєнко. Для деяких нацменшин влада, немов прислухаючись, щоденно створює тепличні умови для їхнього розвитку. А для захисту українців майже нічого не робиться, особливо на півдні України. Ось яке значення має графа в паспорті громадянина України «національність».
Доцільно було б включати до нового паспорта і графу про віросповідання, що присутня в паспортах ряду зарубіжних країн. В деяких паспортах вказано зріст, колір очей, прикмети обличчя та інше, що вже не є обов’язковим.
Зрозуміло, що за такого набору даних та запровадженні найефективніших форм технічного захисту, злочинцям було б значно важче переховуватись від переслідування, а паспорт став би найдостойнішим і шанованим документом громадянина України.

Олексій ЧЕЛІЙ
м. Луцьк