НОВІ МЕРИ, НОВІ ПРОБЛЕМИ

Нині ж склалася парадоксальна ситуація. Як повідомив журналістам віце-президент Асоціації міст України та громад Мирослав Пітцик, є чимало обласних рад, які лише на 20 відсотків складаються з представників районів, а решта — це люди, що живуть в обласних центрах і обіймають вагомі політичні посади. На рівні місцевого самоврядування кадрові зміни після нинішніх виборів відбулися набагато більші, ніж після попередніх. Керівники помінялися в 55 відсотках міст. Чи на краще це? На жаль, у більшості випадків результат негативний. Тим більш, що держава переживає сьогодні непростий період переходу на світові ціни на енергоносії.
Деякі новообрані мери швидко зрозуміли, що керування містом вимагає неабияких менеджерських навичок, і поки не пізно подалися до Верховної Ради, куди вони також були обрані за партійними списками. До осені зарезервували собі місця в парламенті мери міст Харкова (пан Добкін) і Києва (пан Черновецький). Є підозра, що вони вчинять так само, як їхній колега Микола Рудьковський, побувши, так би мовити, факіром на годину в Чернігові. Якщо мер не знає міського господарства, то йому нічого робити на цій посаді. Бути лише політиком, бізнесменом чи банкіром для цього недостатньо. У нас вже є гіркий досвід, коли бізнесмени ідуть у владу, аби примножити свої капітали, а не розв’язувати гострі проблеми країни чи регіонів. Новий міський голова має починати свою діяльність з обстеження найважливіших у життєдіяльності міста комунальних систем (водопостачання та водовідведення, тепломереж тощо), а не з популістських акцій на кшталт прийому громадян під стінами мерії, як це відбувається в столиці.
Дають підстави для занепокоєння і нинішні партійні склади обласних та місцевих рад. Вони нагадують Верховну Раду в мініатюрі. Не виключено, що представники різних політичних партій розпочнуть запеклу боротьбу за керівні посади, сфери впливу, а господарські питання залишаться поза належною увагою. І це може істотно погіршити якість життя мільйонів людей.
Уже сьогодні існує загроза неготовності України до нового опалювального сезону. За словами Мирослава Пітцика, навіть у Києві газові сховища заповнені лише на 15 відсотків. І ніхто не вживає жодних заходів щодо виправлення такого ненормального становища.
Воднораз уряд ухвалив рішення про загальне різке (до 70%) збільшення тарифів на газ вже у травні-липні цього року. Хоч ще недавно Юрій Єхануров запевняв усіх, що для населення плата за газ суттєво не зміниться, бо на комунальні потреби буде спрямовано власний газ, якого в Україні добувається 18 мільярдів кубометрів. Однак з’ясувалося, що половину діючих газових свердловин компанія «Нафтогаз України» передала в оренду (невідомо за які заслуги) певним приватним особам, які вже встановлюють світову ціну на українське блакитне паливо. Серед них одіозний депутат (нині Кримської Автономії) і за сумісництвом підприємець Нестор Шуфрич та захисник соціальної справедливості, народний депутат України й також підприємець, соціаліст Микола Рудьковський. А «Нафтогаз», виявляється, не має права впливати на цінову політику орендарів.
Непослідовність та інертність влади у проведенні енергетичної політики викликали справедливе обурення суспільства, яке вилилося в широкі акції протесту проти необґрунтовано різкого підвищення тарифів на газ та електроенергію. До протестувальників приєдналася Асоціація міст України та громад. На її засіданні 19 травня нинішнього року було розглянуто питання про вимушену необхідність змін тарифів на комунальні послуги в зв’язку з суттєвим підвищенням ціни на природний газ. Адже, згідно з постановою уряду від 29.04.2006 р. №605, для підприємств комунальної теплоенергетики вона має зрости більш ніж у три рази (з 267,5 до 668 гривень за тисячу кубометрів). Відповідно повинні зрости тарифи на теплопостачання, складова газу в собівартості яких становить 40 відсотків. При цьому додаткові видатки, які виникли на утримання бюджетної сфери, в Держбюджеті на 2006 рік не передбачені.
Згідно з п.10 ст.78 Бюджетного кодексу України, після введення в дію Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» органам державної влади та їхнім посадовим особам забороняється ухвалювати рішення, що призводять до виникнення нових бюджетних зобов’язань місцевих бюджетів, які не забезпечені бюджетними асигнуваннями, без визначення джерел коштів, виділених державою для виконання цих зобов’язань.
На сьогоднішній день укладання договорів ДК «Газ України» з комунальними підприємствами призупинено. Як наслідок, у низці міст відбуваються відключення від постачання енергоносіїв, при цьому без гарячої води, тепла залишаються лікарні для інфекційних хворих, пологові будинки, дитсадки тощо.
Будучи єдиними гарантами суспільної стабільності в територіальних громадах, місцеві ради та міські голови за підтримки Асоціації міст України та громад звернулися до Кабінету Міністрів та Верховної Ради з пропозиціями. Серед них, насамперед, такі: оприлюднити чесну та об’єктивну позицію уряду щодо цінової політики держави у сфері енергоресурсів; внести зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», якими передбачити фінансування додаткових витрат місцевих бюджетів, пов’язаних з підвищенням цін на природний газ та відповідно тарифів на комунальні послуги, а також додаткові субвенції, спрямовані на соціальний захист малозабезпечених верств населення; зобов’язати центральні органи виконавчої влади розробити спрощену процедуру індексації тарифів на комунальні послуги з урахуванням зміни цін на енергоносії та інфляційні процеси; встановити державну монополію щодо ціни на збут природного газу, який видобувається в Україні, і гарантувати його постачання населенню та комунальним підприємствам; встановити єдині тарифи на енергоносії для населення та для комунальних підприємств.
Правління Асоціації міст України та громад ініціює розгляд цих питань на спеціальному засіданні за участю керівництва Верховної Ради, прем’єр-міністра, керівників державних підприємств-постачальників газу, представників провідних політичних партій. Сподіваємося, що таке засідання відбудеться, і це допоможе вийти на єдину державницьку позицію щодо формування цін на енергоносії.