Я неодноразово до вас звертався, однак із тих відповідей, які отримував, розумів, що інформація до вас просто не доходить. Сьогодні в інтернеті наштовхнувся на одну статтю щодо СБУ, яка дуже співзвучна з моїм баченням процесів, що відбуваються в цій структурі, у зв’язку з чим хотів би, з урахуванням минулого досвіду роботи у Службі, поділитися своїми думками, оскільки саме в останніх змінах у СБУ проглядається загроза національній безпеці.
Про Сацюка В. М. я дізнався ще до виборів, у 2003 році, коли Федоренко С. М., президент ГК «Укррос», партнер Сацюка по бізнесу, власник шести цукрових заводів, звільнив мене з посади директора ВАТ «Губинихський цукровий завод» за мою відмову відвантажити з заводу «лівий» цукор у кількості 2 тисячi тонн, причому при звільненні він пообіцяв мене покарати. Розуміючи, куди підуть ці гроші, я категорично відмовлявся брати участь у великих розкраданнях. Дізнавшись про те, що його (Федоренка) погрози набирають реального характеру, я у квітні 2004 року на особистій зустрічі доповiв Куркіну М. В., начальнику УСБУ Дніпропетровської області, з яким разом працював у другому відділі СБУ в Харкові, про реальну ситуацію на заводі, повний механізм розкрадання і залишив письмову заяву. Реакція шанованого мною до цієї зустрічі генерала була для мене несподіваною. Він просто «здав» мене організаторам розкрадань. Моє звернення до голови СБУ потрапило на розгляд до Сацюка В. М., який і дав команду Куркіну про порушення кримінальної справи щодо мене. Було все: незаконний арешт, з яким, до речі, не погодилася прокуратура Дніпропетровської області, незаконні обшуки, прослуховування телефонних переговорів, зовнішнє стеження, психологічний тиск під час слідства, тобто повний набір порушень закону, як це буває при замовних справах.
Бачачи, що кримінальна справа не має судової перспективи, Куркін через посередників попросив 20 тисяч доларів за припинення стосовно мене судової справи. Я наступного дня представив копію магнітозапису розмови з посередниками у приймальню СБУ. Звідти через три тижні отримав відповідь про те, що цим питанням займається обласна прокуратура у Харкові, Дзержинський райвідділ міліції і, судячи з усього, якийсь дільничний. Мені дуже хотілося б вірити у непричетність Куркіна до цих подій, але факти свідчать про протилежне. Служба не затримала здирників, хоча по магнітозапису проходять одразу два чинні генерали СБУ, й обставини підказували єдино правильне рішення — затримати вимагачів при передачі хабара. Самі здирники наполегливо вимагали грошей, оперуючи при цьому фактами, особами, подіями, цифрами з матеріалів кримінальної справи, які вони самостійно роздобути не могли. Після мого звернення до СБУ припинилися всі дзвінки й вимагання.
Я переконаний: призначення Куркіна заступником голови СБУ, тим паче як куратора блоку економічних питань, шокувало не лише мене. А як же бути з розкраданням у Харкові конфіскату на суму близько двох мільйонів доларів, землею й дачами в Алушті, «накачках» преси в Дніпропетровську в період президентських виборів, на що Мороз О. О. так і не отримав відповіді на свій депутатський запит? Заявами самого Куркіна про те, що йому втрачати нічого, оскільки він «розробляв» Ющенка і з перемогою Помаранчевої революції йому першому доведеться піти? Переконаний, що Вам цього всього просто не доповiдали, інакше як зрозуміти ваше рішення про призначення Куркіна на ключову посаду в СБУ?
Вікторе Андрійовичу, на Майдані я бачив лише двох наших генералів, з якими мені доводилося разом працювати і до яких я ставлюся з глибокою пошаною, — це Чорноусенко О. І. та Скибинецький О.М. Останнього вже немає в Службі, а щодо Олега Івановича, наскільки мені відомо, починається тиск, і від кого — генерала Мухатаєва (Управління внутрішньої безпеки СБУ), який призначенням на цю посаду завдячує тому ж Куркіну. Певен, що завдяки «вірності» Мухатаєва, ставленика Куркіна, моя заява про причетність Куркіна до замовленої проти мене справи не була в повному обсязі доведена до вiдома Дріжчаного І. В....
Звертаючись до Вас, я не прошу про допомогу в кримінальній справі, тому що, попри те, що були задіяні великі гроші й оперативні можливості Служби, яка проводила це розслідування, все виявилося шито білими нитками. Як юрист за освітою і оперпрацівник я розумію, що ця справа не має судової перспективи і звинувачення з мене буде зняте в суді.
Я також розумію, що це питання державної безпеки України. Не знаю, ким і як контролюються, диригуються і готуються кадрові питання в Службі, але переконаний в одному: вам готують не зовсім повну інформацію з цих питань. Мабуть, і природа наших криз — бензинової, м’ясної, цукрової, газової — ланки одного ланцюга. Чи не тому все це відбувається, що сацюки й бакаї продовжують керувати цими процесами навіть із-за кордону, через своїх ставлеників, утримання яких ой як недешево обходиться? На все це можна заплющити очі, не звертати уваги, але, мені здається, так закладається механізм, передусім кадровий, який обов’язково спрацює.
З повагою
Олександр ГОРЯЙНОВ