ТАРИФНІ ВИКРУТАСИ

Безсмертний Франклін Делано Рузвельт назвав інфляцію державним злочином.
Перший міністр промисловості та торгівлі першого уряду незалежної України Михайло Туган- Барановський казав, що будь-яке підвищення цін чи тарифів на енергоносії, природні копалини та транспорт спускає гачок інфляції.
Тож наші доблесні урядовці знали, що роблять, підвищуючи тарифи на газ, електроенергію та залізничні перевезення. Чому ж влада погоджується на інфляцію державності?
Чим викликано підвищення тарифів на електроенергію в той час, як блоки АЕС зупиняються через її перевиробництво, а вгодовані дядьки перед телеекранами розписують перспективи подальшого нарощування експорту електроенергії на Захід? Чи в державну кишеню потраплять ті гроші від експорту електроенергії? Подорожчання електроенергії  приведе до неконкурентноспроможності продукції  металургійної промисловості та машинобудування, зупинить міні-пекарні та молокозаводи, в яких більшість обладнання працює на електриці...
Маючи найпотужніші залежі газу в шельфі Азовського та Чорного морів, ми навіть не плануємо їх розробляти, зате укладаємо договір з РосУкрЕнерго, яка, як кажують, контролюється кримінальним авторитетом Могилевичем.
Зрозуміло, що не лише подорожчання газу викликає кризу в хімічній промисловості, а й подорожчання всього, що пов’язане з теплоенергетикою. Хоч у країнах з нормальною владою робиться все, щоб стимулювати енергозберігаючі технології та альтернативну енергетику. Он у Львові  дешеві інфрачервоні газові горілки Єкимовських економлять до 20 відсотків газу на опалення. Та замість того, аби посприяти їхньому впровадженню, винахідника футболять по кабінетах. Хоч на Заході влада давно б вчепилась і за його горілки, і за безгреблеві гідроелектростанції і за багато інших  енергозберігаючих винаходів. Та то у нормальних країнах. Там, де влада боїться народу, який її обрав. У нас же народ боїться влади. Кожного ранку встає з острахом, яку ще капость утне сьогодні та влада…
Ще до підвищення тарифів вступив в силу новий закон «Про житлово-комунальні послуги» з підвищеними тарифами на  послуги, що надає ЖЕК. Та не в тому біда, що ті  послуги подорожчали. Біда в тому, що в  базові  ЖЕКівські послуги чомусь включені такі, які вони навіть неспроможні надавати. Скажіть, як вони в моєму будинку можуть проводити дератизацію, якщо сміттєпровід заварено з самого початку, а підвали, як і технічні поверхи та горища, за прибирання яких теж я сплачую, зачинені на замок! Включено в оплату і обслуговування  газоопалювальних димових каналів, хоч у нас центральне опалення.. За законом ЖЕК повинен укласти з користувачем договір і разом з ним визначити послуги, за які той йому сплачуватиме. Я навіть через суд не зміг ЖЕК примусити це зробити. Бо ж хіба судді, з їхньою чотиризначною зарплатою та пільгами розбиратимуться з негараздами простої людини…
Моя сім’я складається  з чотирьох осіб. Працюємо вдвох з дружиною, діти навчаються. На сім’ю отримуємо біля 1900 гривень. Тепер з цих 1900 треба відняти 10 гривень за квартплату, 30 гривень — за електрику, 280 гривень — за опалення та підігрів води, 27 гривень — за воду, 56 гривень — за квартплату, майже 100 гривень — за телефон, за інтернет, який потрібен дітям для навчання, 26 гривень — за кабельне телебачення, бо мене вже нудить від каналів «чесних» новин, то залишається 1371 гривня, тобто 342 гривні на людину. Це нижче межі бідності. Ви скажете, отримуйте субсидії. Дідька лисого! Діти студенти, а інструкція про субсидії складена так хитро, що замість справжньої стипендії нараховується  на кожного з них прожитковий мінімум, тому субсидія не надається…
Тож погляньмо на ці тарифи з державної точки зору. Як би там не було, але закон збереження маси речовини діє і тут. Якщо ми більше платитимемо за енергоносії, транспорт та комунальні послуги, то менше купуватимемо товарів широкого вжитку, які, до речі, теж подорожчають через підняття  цін на енергоносії та транспорт. Обвал попиту викликає обвал економіки. Може саме той обвал і потрібен творцям підвищення тарифів. Адже через обвал можна купити підприємства за безцінь. Нині у нас уже готуються до приватизації ЖЕКів. Мабуть, заради цього і підняли тарифи. Адже через масову несплату грошей за неіснуючі послуги ЖЕКи неодмінно збанкрутують, що дасть змогу викупити їх будь-якому нардепу. А він, як спадкоємець ЖЕКівської власності, за ваші борги, за ненадані ЖЕКом послуги законним шляхом відбере у вас житло. Бо ми тільки тішити себе можемо, що обрали до парламенту ліві та лівоцентристські партії. Нема у нас нині ні лівих, ні правих партій. Є бізнесмени, які пройшли під брендом цих партій до парламенту, аби жити за наш з вами рахунок. І захистити нас нікому. Бо ж профспілок у нас давно вже немає. Є лише назва та функціонери, які розікрали профспілкове майно. А це ж сотні мільярдів. І вони тепер солодко підспівують черговим урядовцям. Громадський контроль, про який так багато говорять — це взагалі фікція. Ніяких прав той громадський контроль не має. 

Володимир СИРОТЕНКО
м. Львів