Заслужений майстер спорту Олена ЮРКОВСЬКА: «ОЛІМП ПІДКОРЯЄТЬСЯ СИЛЬНИМ І МУЖНІМ»

Нещастя трапилося, коли дівчинці не було ще й трьох років. Це було на Прикарпатті — старовинній Коломиї Івано-Франківської області, де тоді жили Юрковські. Мала Оленка захворіла на небезпечну і підступну хворобу — вітрянку. Спочатку цьому не надали особливої уваги. Але запущена хвороба призвела до гангрени. Лікарі врятували життя дівчинки, але довелося ампутувати обидві ноги…
За кілька місяців дівчинка навчилася ходити знову, тепер уже на дитячих протезах. У перший клас Оленка пішла, як всі діти. Але щодня долати дорогу до шостої Коломийської школи для неї було нелегко. Тож згодом вчителі стали займатися з нею вдома. На все життя дівчинка запам’ятала свою першу вчительку Орисю Василівну.
 Майже десять років тому Олена з мамою Наталією Дмитрівною переїхали жити у Макарів. І це зрозуміло: ближче до столиці, де кращі спеціалісти-ортопеди, лікарі високої кваліфікації. Легше дитині підібрати надійні  й зручні протези, бо дівчинка підростала, їх потрібно було міняти. Згодом до них приєдналася і старша сестричка Таня, яка закінчила Чернівецький технікум залізничного транспорту.

СПОРТ СТАВ ЗАХОПЛЕННЯМ З ЮНОГО ВІКУ
 У  Макарівській першій школі, де вчилася Олена Юрковська з шостого класу, завжди спорт був у пошані. Дівчина захопилася настільним тенісом. З часом вона почала вигравати навіть у старшокласників. На завзяту, наполегливу дівчину звернули увагу вчителі фізкультури, фахівці. Поступово  через обласну раду  інвалідного спорту почали залучати її до змагань та спартакіад різного рівня. Дівчині подобались всі види інваспорту. До речі, першим  відкрив здібну спортсменку тренер обласної ради інваспорту Олександр Каурайнен, який став запрошувати дівчину на тренування, на обласні та всеукраїнські змагання. І вона виправдала надії своїх наставників. У 1998 році на чемпіонаті України з інвалідного спорту наша землячка завоювала загальне третє місце з волейболу, наступного року збірна команда Київщини, до складу якої вона входила, була  вже другою. А потім талановита спортсменка стала займатися зимовими видами спорту — біатлоном, лижними гонками. Для цього в неї були всі дані. Тренував її досвідчений спеціаліст Орест Мар’янович Стефанишин.
У 2001 році на світовій першості з лижних гонок серед спортсменів-інвалідів Олена Юрковська здобула срібну медаль. А потім були зимові Паралімпійські ігри 2002 року в американському Солт-Лейк-сіті. І тут талановита спортсменка заявила про себе на повну силу. Вона завоювала срібну медаль з біатлону та три бронзові медалі на різних дистанціях лижних гонок. Майстру спорту Олені Юрковській було присвоєно високе звання заслуженого майстра спорту. Заслуженим тренером України став і її наставник, старший тренер збірної України Валерій  Миколайович Казаков.
А вже наступного року юна спортсменка завоювала п’ять золотих медалей на міжнародних змаганнях у Німеччині. Вона  набула неабиякої популярності  у світі інвалідного спорту. 

КОЛИШНІЙ АМАТОР ІНВАСПОРТУ СТАЄ ПРОФЕСІОНАЛОМ
У свої 18 років Олена Юрковська стала професійним спортсменом. Вона входить до збірної України і впродовж цілого року перебуває на тренувальних зборах. Влітку — це спортивна база на узбережжі Чорного моря в Євпаторії. Взимку члени збірної команди України з інваспорту їдуть до Карпат. Тут облаштовані сучасні гірськолижні траси поблизу  міст Тисовець та Сколе Львівської області. Непогана база для занять зимовими видами спорту створена поблизу Харкова.
— Нині створені нормальні умови для постійного тренування в будь-яку пору року, — розповідає Олена. — З нами займаються досвідчені тренери, психологи. Одне слово, триває систематична, цілеспрямована робота. Ми, як кажуть фахівці, працюємо на кінцевий результат. І тут важливо, щоб між спортсменами та їхніми наставниками було повне взаєморозуміння. Переконана, що ми цього досягаємо. Про це свідчать  завойовані медалі на останніх Паралімпійських іграх: літніх в Афінах та зимових — у Турині. Наша збірна з інваспорту — серед провідних команд на світовій першості.
А результати збірної України вражаючі. Невеличка команда — 12 спортсменів —  завоювала 25 високих нагород — 7 золотих, 9 срібних та 9 бронзових медалей  і посіла загальнокомандне третє місце.
Спортивна громадськість світу дивується: в чому секрет успіху  збірної України. Після фінішів їх перевіряють на вживання допінгів, прискіпливо беруть різні аналізи. А допінгів немає! Просто є люди, фанатично віддані спорту. Такі, як 22-річна Олена Юрковська. Ця талановита спортсменка зробила справжній фурор у Турині, де проходила цьогорічна зимова Паралімпіада. Вона завоювала 6 медалей — 4 золоті, 1 срібну та 1 бронзову. Вже ці нагороди могли б забезпечити нашій збірній  команді загальне 6-е місце. Але ще ж були інші завзяті спортсмени, які  в кінцевому підсумку забезпечили нашій команді третє місце. Це — Віталій Лук’яненко та Юрій Костюк, які вибороли по три медалі: золоту, срібну та бронзову. На рахунку Олега Мунца золота та бронзова медалі. Наполеглива Юлія Батенкова здобула дві срібні та три бронзові, а Людмила Павленко — одну срібну та три бронзові медалі, Світлана Трифонова — одну срібну та одну бронзову. По одній медалі здобули Тетяна Смирнова, Сергій Хижняк та Владислав Морозов. Але тон у цій завзятій боротьбі задавала саме юна Олена Юрковська. Не випадково оргкомітет визнав її кращою спортсменкою світу на останніх Паралімпійських іграх в Італії і  нагородив  під час закриття ігор спеціальною медаллю із чистого золота вагою в 75 грамів. Її наша землячка завоювала своєю наполегливістю, мужністю та завзяттям, а ще палким прагненням перемогти. 

ПОПЕРЕДУ — НОВІ ОЛІМПІАДИ, НОВІ ПЕРЕМОГИ
У міжнародному Бориспільському аеропорту  членів нашої збірної зустрічали високі посадовці, почесні гості, рідні, друзі, знайомі. Серед них — міністр України у справах сім’ї, молоді і спорту Юрій Павленко, заступник керівника секретаріату Президента Маркіян Лубківський, абсолютний чемпіон світу з боксу у важкій вазі Віталій Кличко та інші відомі люди.
Прозвучали звуки урочистого маршу і Державного гімну.
Спортсменів тепло привітали представники Кабміну, спортивних і громадських організацій. А міністр Юрій Павленко під оплески присутніх повідомив, що подав на ім’я Президента України Віктора Ющенка  відповідне прохання присвоїти Олені Юрковській за високі заслуги  в спорті  звання Героя України. Після урочистої  зустрічі в аеропорту дівчина поїхала в село Крюківщину, де живе її мати Наталія Дмитрівна, старша сестра Тетяна із чоловіком Вадимом. Та довго відпочивати не доведеться, бо незабаром сесія у Переяслав-Хмельницькому педагогічному університеті, де Олена навчається на другому курсі факультету фізичного виховання. Щодня вона дає інтерв’ю вітчизняним та зарубіжним кореспондентам. А потім знову розпочнуться регулярні тренування, участь у вітчизняних та міжнародних змаганнях, бо дівчині лише 22 роки і в неї  ще все попереду. 

Борис МЕЛЬНИК