ПРОКАТ І ОРЕНДА В ОДНОМУ ПАКЕТІ

Подібний принцип покладений нині в основу так званого лізингу. По суті лізинг є кредито-товарним та фінансовим інвестиційним механізмом. Коли одна сторона (лізингодавець) передає другій стороні (лізингоодержувачу) на певний строк і за встановлену плату в користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності, з подальшим викупом лізингоодержувачем — це фінансовий лізинг. А коли таке майно передається в тимчасове користування (оренду), навіть без попередньої домовленості, — це оперативний лізинг.
У чому привабливість лізингу? Скажімо, людина має намір розпочати видавництво газети. Звісно, для цього в першу чергу потрібно мати друкарську машину вартістю не менше 100 тисяч гривень та сучасний комп’ютер вартістю 20 тисяч гривень. Але в людини є лише 50 тисяч гривень. Де взяти решту? Можна позичити потрібну суму у друзів або взяти кредит у банку. Однак банки спочатку вивчають платоспроможність позичальника, вимагають заставу, а ще вони дають кредити під високі відсотки. Крім того, придбане обладнання стане власністю цього видавця-початківця. А раптом він буде незадоволений роботою друкарської машини та комп’ютера?
Ось тут і слід згадати про існування лізингових компаній. Така компанія насамперед оцінює, скільки грошей заробить видавець завдяки друкарській машині та комп’ютеру. Гарантія ж для лізингодавця забезпечується правом власності на обладнання, що надається в лізинг, і жодних додаткових застав не потрібно. Крім того, компанія бере на себе безкоштовне обслуговування друкарської машини та комп’ютера і надасть нові, якщо вони вийдуть з ладу. І за все це видавець, не витрачаючи своїх основних коштів, сплачуватиме компанії суми, які значно менші, ніж банківські відсотки. А ще може не викуповувати в лізингодавця обладнання у власність. До того ж видавець не втрачає права взяти ще банківську позику на інші види діяльності. Отож, лізинг зручний насамперед для представників малого і середнього бізнесу.
Світова практика доводить, що лізинг є унікальним інвестиційним механізмом оновлення основних засобів виробництва, його частка у ВВП та загальних інвестиціях є значною. Зокрема, в Угорщині, Чеській Республіці, Польщі, Словаччині співвідношення річного обсягу ринку лізингу та ВВП складає 2-5 відсотки, а в Україні лише — 0, 25 відсотка.
Незважаючи на певні позитивні тенденції, темпи зростання лізингового ринку України як альтернативного інвестиційного механізму надзвичайно малі порівняно з потребами економіки. Адже рівень зносу основних засобів виробництва в Україні нині становить у середньому 50 відсотків, а в сільському господарстві, промисловості, будівництві, водному і авіаційному транспорті, соціальній сфері — 60 та більше відсотків (сюди ж входить як рухоме, так і нерухоме майно). За експертними оцінками, зношеність рухомого майна — машин, обладнання та транспортних засобів — ще більша і сягає 80-90 відсотків. Не викликають оптимізму і наступні дані:
— показник співвідношення річних обсягів укладання лізингових угод до ВВП в Україні нині майже в 20 разів менший, ніж у країнах, що демонструють швидкі темпи зростання;
— потреба в інвестиціях, які необхідні вже сьогодні для оновлення основних засобів в Україні (щонайменше 16 мільярдів доларів США), більше ніж у 70 разів перевищує реальний обсяг ринку лізингу (221 мільйон доларів США).
Незаперечним є той факт, що лізинг, виступаючи ефективним механізмом оновлення техніки та технологій, одночасно є дієвим у збільшенні обсягів реалізації продукції виробників такої техніки, сприяє розвитку виробництва, впровадженню науково-технічного прогресу, створенню нових робочих місць. Це вагомі чинники, що мають обумовлювати зацікавленість держави в заохоченні зростання лізингової індустрії в Україні. Однак певні кроки нашої держави на шляху розвитку сприятливого законодавчого та податкового середовища для лізингу не носять системного характеру.
Різний підхід цивільного податкового та бухгалтерського законодавства до регулювання лізингу призводить до необхідності розмежування сфери застосування законів на практиці. Потребують узгодження між собою норми Цивільного кодексу, Закону України «Про фінансовий лізинг» та законів «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість».
Не заохочує ввезення активів, які є предметом лізингу, на територію України й митне законодавство, оскільки необхідно сплачувати податок на додану вартість у повному обсязі під час перетину кордону предметом лізингу. Крім того, банки мають змінити підхід до кредитування лізингових компаній, не обслуговувати їх за залишковим принципом. Та найбільша прогалина в цій потрібній для держави справі — слабка обізнаність широкого кола підприємців малого, середнього і великого бізнесу з лізингом.
Той же, хто збагнув усі вигоди від такої універсальної форми оренди-прокату, давно співпрацює з лізинговими компаніями. Яскравим прикладом цього є відносини київського підприємства ЗАТ «Оболонь» з Першою лізинговою компанією ALD Automotiv Ukraіne. Компанія ALD Automotiv розвивається і виводить своїх клієнтів на міжнародні ринки (вона вже присутня в 28 країнах Європи та Середземномор’я).
Перша лізингова компанія три роки забезпечує підприємства «Оболонь» транспортом для розвезення по торгівельним точкам Києва його продукції (пива, солодкої та мінеральної води). 50 автомашин з фургоном фірми «Рено» завжди в цілковитому порядку. Менеджер лізингової компанії, закріплений за підприємством, організовує процес технічного обслуговування цих машин, стежить за ритмічністю їхньої роботи.
Така схема повністю задовольняє підприємство, бо воно ще й користується системою знижок компанії із сервісу, страхування, замін автомобілів. Замовляти ж транспорт у державних АТП або утримувати свій автопарк коштувало б ЗАТ «Оболонь» набагато більше.