ХТО ХОЧЕ ЖИТИ ДОВГО Й ЩАСЛИВО…

(Продовження. Початок в № 11-15)

ВПРАВА 11 (Діє на поперековий відділ хребта)
Початкове положення: лягти на спину, виструнчитись, ноги випрямлені та витягнуті, руки витягнуті в горизонтальній площині за голову, пальці однієї руки обхоплюють великий палець другої (рис. 41). Напружити все тіло, плавно та енергійно (бажано втягнути черево), тримаючи груди, голову та руки на одній лінії, нагинатись вперед (рис. 42), намагаючись пальцями рук дістати пальці ніг, і навіть намагатись взятися за великі пальці ніг (рис. 43). Намагатись розтягувати хребет у попереку та вигинати спину у попереку назад. Потім плавно та енергійно розігнутись назад і зайняти початкове положення. Якщо буде важко виконувати вправу із витягнутими за голову руками, то можна спочатку тримати руки поперед себе. Виконати вправу декілька разів. Всю увагу при виконанні вправи зосередити на поперековому відділі хребта. При нахилі вперед робити вдих, назад — видих (зверніть увагу: коли нахиляєтеся вперед і при цьому робите вдих, то з’являється позив до випорожнення, що є важливим для тих, хто страждає від метеоризму та запору).
Ця вправа, як і попередня, зменшує поперековий лордоз та ефективно збільшує рухливість хребців у поперековому відділі хребта. Окрім цього, ця вправа укріплює м’язи спини і всього «корсета» тулуба; людина починає сидіти прямо і не опираючись на спинку стільця (а не сидить, «мов горбатий коло стіни»). При цьому покращується кровонаповнення в ногах (важливо при холодних ногах та при їх замерзанні), зменшуються або щезають судоми в ногах.

ВПРАВА 12 (Діє на поперековий та крижовий відділи хребта)
Початкове положення, як і в попередній вправі: лягти на спину, виструнчитись, ноги випрямлені та витягнуті, руки витягнуті в горизонтальній площині за голову, пальці однієї руки обхоплюють невеликий палець другої (рис. 44). Напружити все тіло та енергійно (бажано втягнути черево), тримаючи груди, голову та руки на одній лінії, піднімати витягнуті ноги та нахиляти їх у напрямку голови (рис. 45) і далі кінцями ніг аж за голову (рис. 46), потім плавно повернути ноги у початкове положення. Виконати вправу декілька разів. Всю увагу при виконанні вправи зосередити на поперековому відділі хребта.
Ця вправа, як і попередня, зменшує поперековий лордоз та ефективно збільшує рухливість хребців у поперековому відділі хребта. При цьому покращується кровонаповнення в ногах (важливо при холодних ногах та при їх замерзанні), зменшуються або щезають судоми в ногах.
Ця вправа була розроблена мною як логічний результат уявлення процесу розтягнення хребта у поперековій ділянці. Але потім з’ясувалося, що ця вправа входить і до комплексу йогівських вправ під назвою «соха». Ось як про неї пишуть в одному із посібників йогівських вправ (Миланов М., Борисова Г. Вправи йогів. — К.: «Здоров’я», 1971, — С. 99):
«Люди з великими жировими відкладеннями в ділянці черева стрінуться із серйозними труднощами, проте ця вправа повинна входити до програми щоденних вправ, особливо для жінок, бо сприяє зменшенню цих відкладень. Вправа чудово впливає на хребці, які значно розвантажуються при розтягуванні.
Від цієї вправи до нервових вузлів, розташованих поміж хребцями, припливає багато свіжої крові і, таким чином, поліпшується обмін речовин у цій частині тіла. Перевтома після фізичної чи розумової праці зникає після виконання кількох циклів цієї вправи, поліпшується настрій, особливо у дітей. При регулярному виконанні вправи зміщені хребці стають на своє місце.
У літературі, яку видає бомбейський інститут, багаторазово згадується про те, що з допомогою цієї вправи поліпшуються функції статевих залоз: вони міцніють і молодшають. Вправа також стимулює діяльність підшлункової залози, печінки, нирок, селезінки і надниркових залоз, регулює місячні у жінок.
Дехто із йогівських авторитетів запевняє, що ця вправа полегшує перебіг цукрової хвороби, а часто навіть виліковує її.
Цю вправу треба виконувати дуже обережно людям із затверділим хребтом. Вправа особливо корисна для людей віком понад сорок років, у яких регулярне її виконання перешкоджає подальшому затвердінню хребта, що, в свою чергу, запобігає передчасному старінню організму».