Корінні жителі України — етнічні українці, які становлять близько 80 відсотків усього населення країни, категорично не задоволені рівнем свого життя, а найсвідоміші з них вважають однією з головних причин нинішнього стану неукраїнський склад і антиукраїнську діяльність органів державної влади та управління, а також домінування в економіці бізнес-еліт. Гнів і обурення у свідомої частини державотворчого етносу викликає той факт, що більшість депутатів Верховної Ради України, керівних органів державної влади не етнічні українці. До того ж значна частина депутатів і державних високопосадовців має подвійне громадянство — хоч це і заборонено законодавством України, але за його порушення зумисне не передбачено відповідальності.
Об’єктивно, парламентські вибори-2006 будуть представлені трьома групами (блоками) інтересів:
I. Партія влади («В’ющі») — крихка, різношерста комерційно-бюрократична асоціація переважно зденаційованих, аполітичних державних службовців і пов’язаних з ними комерційних структур, які намагатимуться будь-що залишитися на посадах і за найменшої можливості використати свою особливу роль в організації суспільного життя у вузьковласницьких, вузькоегоїстичних інтересах.
II. Україножерський московитсько-юдейський п’ятиколонний фронт олігархів, безпосередньо залежних від них працівників підприємств, «свідома» частина великоросів і одурманених українців (тих українців, яких налякали «жахами» націоналізму, «петлюрівщини», «бендерівщини» і принадами «общєчєловєчєскіх» цінностей, що їх проповідують проєврейські ЗМІ в Україні). Цю політичну силу доречно було б назвати «Ліга захисту прав людини імені Ш. Шварцбарда», - більшовицько-єврейського терориста, члена однойменної організації, який 25 травня 1926 року в Парижі по-звірячому вбив політичного лідера Українців С.Петлюру.
III. Націонал-патріоти — основна частина трудящого люду (робітники, селяни, інтелігенція, малий та середній бізнес) Центральної, Західної України та частина мешканців Східної України, що воліє спокійного, заможного життя в самостійній Україні національних цінностей; свідома частина держслужбовців та творчої інтелігенції.
Головна проблема націонал-патріотів — релігійно-конфесійні та політико-ідеологічні розбіжності, які вміло роздмухують зацікавлені в цьому сили.
На наш погляд, сучасний стан української нації такий, що в ім’я фізичного виживання, збереження ареалу проживання ці традиційні розбіжності просто «знімаються». Наприклад, з продажем землі у приватну власність і наступним ймовірним обезземеленням українців, заселенням на приватновласницькі латифундії рабів-іноземців – щось на кшталт «палестинізації» України. Отож не час сперечатися, яку ікону і в якому кутку хати треба вішати, якщо існує загроза втратити свою хату взагалі.
На наше переконання, є об’єктивні передумови для того, щоб рішуче відкинути другорядні розбіжності і згуртувати українську націю навколо очевидних, невідкладних, життєво важливих завдань поточного історичного моменту.
1. Заборонити продаж землі і водних ресурсів у межах території України, не допустити обезземелення українців і палестинізації України. Так — довготерміновій оренді, ні - продажу землі.
2. Рішуче обмежити імміграцію в Україну і надання українського громадянства, спростити умови повернення в Україну етнічним українцям, які змушені були емігрувати з України (без обмеження часу).
3. Негайно визнати воїнів ОУН-УПА героями національно-визвольних змагань українського народу, що не тільки відновить історичну справедливість, а й покаже майбутнім поколінням українців: Українська держава шанує і відзначає тих своїх громадян, які збройно борються з усілякими окупантами, для яких незалежна країна понад усе.
4. Прийняти Закон «Про захист прав, честі й гідності українського народу, української мови і символіки Української держави».
5. Припинити дискримінацію українських рідновірців, підтримати народні звичаї і традиції.
6. Встановити кримінальну відповідальність для народних депутатів і високопосадовців (держслужбовців) за подвійне громадянство.
7. Припинити насильницьку зденаціоналізацію українців, скасувати фактичну заборону на національність і відновити в паспортах графу «національність».
8. Забезпечити українській нації пропорційне представництво у вищих і місцевих органах державної влади управління, а також у всіх інших.
9. Розробити і втілити в життя план соціально-економічного відродження України (українців).
10. Невідкладно втілювати в життя державну програму боротьби за здоровий спосіб життя, боротьби з тютюнопалінням, алкоголізмом, наркоманією.
11. Розробити і втілити державні програми боротьби з безпритульністю (особливо дитячою) та програму захисту прав українських громадян за кордоном.
12. Розробити державну програму охорони довкілля, переробки промислових і побутових відходів, поліпшення якості питної води.
Об’єктивно, парламентські вибори-2006 будуть представлені трьома групами (блоками) інтересів:
I. Партія влади («В’ющі») — крихка, різношерста комерційно-бюрократична асоціація переважно зденаційованих, аполітичних державних службовців і пов’язаних з ними комерційних структур, які намагатимуться будь-що залишитися на посадах і за найменшої можливості використати свою особливу роль в організації суспільного життя у вузьковласницьких, вузькоегоїстичних інтересах.
II. Україножерський московитсько-юдейський п’ятиколонний фронт олігархів, безпосередньо залежних від них працівників підприємств, «свідома» частина великоросів і одурманених українців (тих українців, яких налякали «жахами» націоналізму, «петлюрівщини», «бендерівщини» і принадами «общєчєловєчєскіх» цінностей, що їх проповідують проєврейські ЗМІ в Україні). Цю політичну силу доречно було б назвати «Ліга захисту прав людини імені Ш. Шварцбарда», - більшовицько-єврейського терориста, члена однойменної організації, який 25 травня 1926 року в Парижі по-звірячому вбив політичного лідера Українців С.Петлюру.
III. Націонал-патріоти — основна частина трудящого люду (робітники, селяни, інтелігенція, малий та середній бізнес) Центральної, Західної України та частина мешканців Східної України, що воліє спокійного, заможного життя в самостійній Україні національних цінностей; свідома частина держслужбовців та творчої інтелігенції.
Головна проблема націонал-патріотів — релігійно-конфесійні та політико-ідеологічні розбіжності, які вміло роздмухують зацікавлені в цьому сили.
На наш погляд, сучасний стан української нації такий, що в ім’я фізичного виживання, збереження ареалу проживання ці традиційні розбіжності просто «знімаються». Наприклад, з продажем землі у приватну власність і наступним ймовірним обезземеленням українців, заселенням на приватновласницькі латифундії рабів-іноземців – щось на кшталт «палестинізації» України. Отож не час сперечатися, яку ікону і в якому кутку хати треба вішати, якщо існує загроза втратити свою хату взагалі.
На наше переконання, є об’єктивні передумови для того, щоб рішуче відкинути другорядні розбіжності і згуртувати українську націю навколо очевидних, невідкладних, життєво важливих завдань поточного історичного моменту.
1. Заборонити продаж землі і водних ресурсів у межах території України, не допустити обезземелення українців і палестинізації України. Так — довготерміновій оренді, ні - продажу землі.
2. Рішуче обмежити імміграцію в Україну і надання українського громадянства, спростити умови повернення в Україну етнічним українцям, які змушені були емігрувати з України (без обмеження часу).
3. Негайно визнати воїнів ОУН-УПА героями національно-визвольних змагань українського народу, що не тільки відновить історичну справедливість, а й покаже майбутнім поколінням українців: Українська держава шанує і відзначає тих своїх громадян, які збройно борються з усілякими окупантами, для яких незалежна країна понад усе.
4. Прийняти Закон «Про захист прав, честі й гідності українського народу, української мови і символіки Української держави».
5. Припинити дискримінацію українських рідновірців, підтримати народні звичаї і традиції.
6. Встановити кримінальну відповідальність для народних депутатів і високопосадовців (держслужбовців) за подвійне громадянство.
7. Припинити насильницьку зденаціоналізацію українців, скасувати фактичну заборону на національність і відновити в паспортах графу «національність».
8. Забезпечити українській нації пропорційне представництво у вищих і місцевих органах державної влади управління, а також у всіх інших.
9. Розробити і втілити в життя план соціально-економічного відродження України (українців).
10. Невідкладно втілювати в життя державну програму боротьби за здоровий спосіб життя, боротьби з тютюнопалінням, алкоголізмом, наркоманією.
11. Розробити і втілити державні програми боротьби з безпритульністю (особливо дитячою) та програму захисту прав українських громадян за кордоном.
12. Розробити державну програму охорони довкілля, переробки промислових і побутових відходів, поліпшення якості питної води.