Звернення Української Консервативної партії до Верховного Суду України

Схоже на те, що політолог Андрій Єрмолаєв стає найпереднішим фронтом боротьби за торжество на вершині влади червоно-рожево-біло-голубих коаліціонерів-ленінців.

Генеральній прокуратурі України Службі безпеки України Міністерству внутрішніх справ України Прокуратурі міста Києва УСБУ в м. Києві і Київській області ГУМВС у м. Києві Прокуратурі Печерського району міста Києва РУГУ МВС України у Печерському районі міста Києва

Ініціатор і натхненник протизаконних нападів на МАУП і всю систему недержавних вищих навчальних закладів України міністр освіти і науки Станіслав Ніколаєнко повністю програв судову справу Академії.

Громадське об’єднання «Ділові люди Прикарпаття» на своєму черговому засіданні розглянуло питання формування та складові тарифів на енергоносії та електроенергію за участю депутатів Верховної Ради України та депутатів місцевих органів влади.

У Латвії розгорається скандал, пов’язаний з публікацією у газеті «Дієна» карикатури на пастора церкви «Нове Покоління» Олексія Ледяєва, який на малюнку поклоняється не Ісусу, а вигаданому американським письменником Говардом Лавкрафтом божеству.

Путінський режим докладає максимум зусиль, аби російські бізнесмени володіли максимальною кількістю українських підприємств, щоб тримати Україну за горло за допомогою газового вентиля, підтримувати антиукраїнські сили на території нашої держави, брати під свій контроль інформаційний простір України, впливати на душі українців та чинити інші антиукраїнські дії. І, на жаль, дещо йому вдається.

Доба героїв закінчилася. Ми спостерігаємо (навіть без розпачу) вже не присмерк богів, а темну ніч безбожжя. Філістерський, вкрай спокійний та наперед визначений ритм життя панує в світі, і лише поза невидимими, але міцними мурами, які відокремлюють цивілізацію-санаторій, цивілізацію-офіс, у якому живе так званий «золотий мільярд», від незатишних передпокоїв, пустирищ та чагарників, де мешкають різнобарвні варвари, подекуди спалахують нетривкі вогнища. Вогнища споминів про героїчну добу.

Ще в утопічних романах середньовічної доби віщувалося, що поява жінкоподібних чоловіків-повій є ознакою швидкого та невідворотного кінця світу. В деяких країнах, культуру яких можна окреслити умовно як «культуру карнавальну», чоловіки-повії, які переодягаються в жінок та навіть роблять певні хірургічні операції, є складовою частиною буття кримінально-трущобних кварталів. Проте, у нашій Богом спасенній Україні про таких схиблених на всю голову істот чутно не було. Принаймні, до останнього часу.

Здається, що все українське невдовзі буде не в «форматі». Оцей казуїстичний термін стосується не тільки радіо і телебачення. Оскільки, як просторікує «дока» архівів України Д. Табачник, українською мовою володіє тільки «вузьке коло» інтелігенції, то резервація нам забезпечена. Це ж стосується театрів із прикметником «національний». А де ж це національне в їхньому репертуарі?

Існують країни, яким бракує героїв. Існують люди, які в таких країнах живуть. Живуть без героїв, без моральних, етичних прикладів, які б могли наслідувати, які б надихали їх на власні звитяги на славу рідної землі. Люди ці зібрані в єдиний український народ, який від природи багатий, мабуть, найбагатший на Землі. Землі цього народу німці під час Другої світової вивозили ешелонами до себе – та й ці ешелони родючого чорнозему були лише краплею в морі. Багатство народу стало його першою бідою. Це може видатися парадоксом, адже земля годувала українство ще з часів Аратти.

Року Божого 2001 в журналі «Політика і культура», ч.41 (124) з’явилася була публікація Олександра Пасховера «Помилка «отсидента», з вельми сумнівним підзаголовком «Демократія – найпопулярніша гра в дурня». Це до 25-річного ювілею Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінських угод.

Україна вступає в епоху нових політичних реалій. Чим би не закінчилась політична реформа, вже сама спроба змінити систему державного управління матиме своїм наслідком нову якість співіснування (дещо інші правила гри, якщо хочете) основних політичних гравців. Лишається питанням, чи вплине ситуація на самих гравців, чи спонукає їх до глибшого розуміння своєї ролі і відповідальності за свої дії в процесі державотворення? А проблем, при розв’язанні яких народні обранці матимуть нагоду продемонструвати риси державних діячів, а не містечкових політиканів (як це ми маємо нагоду інколи спостерігати) вистачає. Однією з таких проблем є проблема державної мови.

Якби наші бабусі й прабабусі встали та скуштували те, що ми, їхні нащадки, їмо… Втім, аби розібратися в тому, що пропонує сьогодні харчова промисловість, на один лише смак покладатися не можна – продукти можуть здаватися аж занадто смачними, спробуй лише апетит втихомирити. Це стосується будь-якої їжі, починаючи хлібом і завершуючи десертами – різноманітними пундиками-мундиками. Мова якраз про те, що в жадобі збагачення виробники промислової продукції, аби на їхній товар був постійний попит, не гребують жодними засобами – наприклад, широко застосовують трансгенні рослини, харчові добавки, у великих кількостях кладуть жири й вуглеводи.